• Igor Korchak

УЗД - ГІНЕКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Оновлено: квіт 8

Чому важливе УЗД шийки матки з доплерометрією?

ГІНЕКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: УЗД МАТКИ

Якісне УЗ-дослідження шийки матки з доплерометрією має дуже важливе значення, адже воно дозволяє виявити пухлини шийки без клінічних та кольпоскопічних проявів. Застосування допплерометрії при діагностиці ряду захворювань в гінекології дозволяє отримати недоступну іншими методами інформацію. Ще більш інформативним є використання кольорового допплерівського картування і сучасних апаратів, що дають тривимірне зображення.

Лікар обов’язково послідовно оглядає тіло матки, її порожнину, слизову оболонку (ендометрій), шийку матки, яєчники, ретельно досліджується простір позаду від матки. При огляді видна матка, її порожнина, шийка й область придатків, де визначаються яйники. Маткові труби в нормі, як правило, не видні.

Для визначення форми матки будується об’ємне зображення органу, за допомогою якого можуть бути виявлені аномалії розвитку: двурога, сідлоподібна, подвоєння матки і внутрішньоматкова перетинка. Визначають розміри матки, її об’єм. Досліджують матковий м’яз (міометрій) для виключення фіброматозних вузлів, ендометріоїдних вогнищ, пухлин. Дуже ретельно обстежують ендометрій на предмет поліпів, вогнищевих потовщень, інших структурних змін тощо.


МАТКА : Фіброміома матки

Фіброміомою матки називається доброякісне новоутворення, яке повністю залежить від гормонального фону. Виникає під впливом різних факторів, таких як: обмінні і дисгормональні захворювання, стреси, неправильне застосування оральних контрацептивів, відсутність пологів і лактації до 30 річного віку, аборти, запальні захворювання органів малого тазу та інші.ри гормональному збої починають формуватися вузли, що складаються зі сполучної і м’язової тканини. У більшості випадків фіброміома невеликих розмірів ніяк себе не проявляє,

Фіброміома матки не схильна до переродження в злоякісне утворення, тож довгі роки жінка може і не підозрювати про наявність патології. Больовий синдром може бути відсутнім або слабковираженим. Вузол діагностується лише при плановому огляді або при проходженні УЗД, яке дозволяє визначити розташування фіброматозних вузлів, їх ехоструктуру .У період клімаксу відбувається зниження синтезу естрогенів, що і дає поштовх до розвитку фіброміоми. У половини пацієнток даний стан вимагає простого спостереження. Адже фіброміома може самоліквідуватися або ж може рости, і досягати гігантських розмірів - зростання вузла збільшується з віком. У зону ризику потрапляють жінки з будь-якими ендокринними порушеннями (особливо ожирінням), ендометріоз, порушенням обмінних процесів в організмі.

Для фіброміоми є ряд властивої симптоматики:

  • Больові відчуття внизу очеревини;

  • Виділення крові в середині циклу;

  • Часті позиви до сечовипускання;

  • Підвищення температури тіла до 37,4 градусів;

  • Больові відчуття в ногах.

Незважаючи на те, що патологія не призводить до злоякісного переродження, вона має ряд серйозних ускладнень. До таких можна віднести:

  • Вузловий некроз. Коли новоутворення перестає забезпечуватися кров’ю, запускається процес омертвіння тканин. В такому стані жінка відчуває сильний біль, нудоту, блювоту. Якщо не видалити некротичний вузол, можливий навіть летальний результат.

  • Процес нагноєння. В процесі змертвіння тканин може виникати і процес нагноєння. У найкоротші терміни розвивається сепсис.

  • Перекручення вузла. Дуже часто зустрічається навіть при маленьких фіброміомах. Основною ознакою цього стану є різкий больовий синдром в області нижньої частини живота.

Якщо вузол формується не в тілі матки, а в області її шийки, з’являються кров’янисті виділення під час статевого акту. Профілактика міоми (фіброми) матки полягає в регулярному відвідуванні гінеколога (не рідше 1 разу на рік, краще раз в півроку), щорічному УЗД, раціональному і збалансованому харчуванні з достатнім вмістом рослинних продуктів, профілактиці ожиріння і гіпертонічної хвороби, попереджені розвитку гіперестрогенних станів (вчасній корекції порушень менструального циклу, ановуляції, діагностиці та лікуванні гіперплазії ендометрію) та небажаної вагітності, реалізації репродуктивного потенціалу (для здоров'я жінки бажано народження не менше 2-х дітей).

ПОЗАМАТКОВА ВАГІТНІСТЬ

Позаматкова вагітність – найчастіша та найпідступніша патологія маткових труб. Раннє виявлення вагітності в трубі, що стало можливим завдяки застосуванню транвагінального УЗД та визначенню рівня хоріонічного гонадотропіна в крові, дозволило багатьом жінкам зберегти маткові труби при лапароскопічних оперативних втручаннях або взагалі провести лікування неоперативним шляхом. ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ МАТКИ І ПРИДАТКІВ

Запальні захворювання матки і придатків - дуже поширена патологія. Інфекція викликає ураження матки, маткових труб, зниження функції яєчників. Все це приводить до переходу запалення в хронічну форму, непрохідності маткових труб, порушення менструального циклу, безпліддя, виникнення фіброміом. За ступенем розповсюдження вони поділяються на:

  • Вагініт — запалення слизової оболонки вагіни.

  • Ендометрит — запальний процес у матці.

  • Сальпінгіт — запальний процес маткової труби.

  • Оофорит — запальний процес в яєчнику.

При ультразвуковому дослідженні видно ознаки ендометриту, метроендометриту, ПІО- і гідросальпінгса, піоовара, гострого та хронічного оофориту та інших станів.

ЯЄЧНИКИ

Ультразвукове дослідження дуже інформативне в діагностиці захворювань яйників. Найчастіше доводиться діагностувати функціональні кісти, що мають дисгормональну природу. Такі кісти переважно зникають самі протягом 1-3 місяців і не вимагають лікування.

Ендометріоїдні, дермоїдні, серозні кісти також добре діагностуються при ультразвуковому дослідженні. Але інколи може виникнути необхідність в повторному огляді після менструації або через деякий час, щоб чітко встановити природу кістозного утворення або підтвердити зникнення функціональної кісти (фолікулярної, лютеїнової). Скарг хворі зазвичай не пред'являють, і кіста виявляється випадково при гінекологічному огляді.

  • Фолікулярна кіста. Формується в яйнику, якщо не відбулась овуляція. Найбільш часте виникнення даного виду кісти відбувається у дівчат в період статевого дозрівання.

  • Кіста жовтого тіла. Утворюється в тому місці, де залишилося нерегресоване жовте тіло. В центрі цього тіла відбувається порушення кровообігу, внаслідок чого накопичується геморагічна рідина (крововилив)

  • Параоваріальна кіста. Виникає з придатка яйника. Кіста знаходиться між яйником і матковою трубою. Найчастіше являє собою однокамерний округлий утвір з щільною капсулою і прозорим вмістом. Такі кісти деколи сягають великих розмірів (від 3 до 15 см. в діаметрі).

  • Дермоїдна кіста (зріла гематома) Діаметр цього виду кісти може досягати до 15 см. В середині товстої капсули з рідиною містяться жирові клітини, волосся, хрящі, кісткова тканина. Ця кіста є вродженою проблемою, пов’язаною з певними відхиленнями в процесі ембріогенезу.

  • Ендометріодна кіста. Цей вид кісти є результатом росту тканини ендометрію в яйниках. Дуже часто ці кісти вражають обидва яйника.

  • Муцинозна кіста наповнена слизоподібною рідиною, що є секретом епітелію (муцином), має нерівну поверхню. Може перероджуватися в злоякісну.

  • Серозна кіста теж відноситься до епітеліальних, її поверхня вистелена серозним епітелієм, заповнена прозорою рідиною. ЇЇ часто описують як фолікулярну. Але в процесі динамічного спостереження та лікування впродовж трьох менструальних циклів дана кіста не зникає і суттєво не змінюється в розмірах.

  • Полікистоз яйників. Для нього характерне збільшення розмірів яйників і зміна їх ехоструктури.

Злоякісні пухлини невеликих розмірів, що мають безсимптомний перебіг, можливо діагностувати тільки за допомою якісного експертного ультразвукового дослідження. УЗД є незамінною складовою в діагностиці функціональних порушень яєчників таких як: рання менопауза, ановуляторна дисфункція.

У жінок з підвищеним індексом маси тіла виникають гормональні порушення, які проявляються нерегулярними менструальними циклами, утворенням функціональних кіст яйників, матковими кровотечами. Підшкірна жирова тканина є депо естрогенів. Коли в жіночому організмі високий рівень естрогенів, виникає ймовірність онкологічних процесів в будь-яких органах. Найчастіше рак ендометрію, рак молочної залози, рак кишечника.

Якщо проблему кісти яйника ігнорувати, то в кінцевому результаті дана кіста виростає і виповнює весь яйник, в яйнику не залишається здорової тканини. Такий яйник приходиться видаляти. В гіршому випадку можна пропустити переродження в онкопроцес або ж запущений рак яйника з метастазуванням. Якщо відбувається розрив яйника, тобто апоплексія яйника, виникає загроза внутрішньочеревної кровотечі – пряма загроза життю жінки. Є ще таке ускладнення, як перекрут ніжки яйника, внаслідок чого перетискаються важливі судини, які кровопостачають яйник і настає некроз яйника, тобто змертвіння тканини яйника. В такому випадку оперативне лікування полягає в видаленні яйника.

Шановні жінки, слідкуйте за своїм здоров’ям! Поки Ваші яйники працюють так, як належить, Ви залишаєтесь здоровою і молодою! Щоб уникнути ускладнень і необхідності оперативного втручання, потрібно проходити регулярні обстеження 1 раз в 6 місяців. Відвідавши нашу клініку, фахівець гінеколог проведе повне обстеження, і проконсультує з будь-якого питання. У нас є всі умови та засоби для повного і ретельного огляду жіночого здоров’я: гінекологічне та ендокринологічне обстеження з УЗД, цитологічний аналіз, кольпоскопія, лікування патологій жіночої сфери та гормонального фону